Мета виховної години це згадати історію аварії на
Чорнобильській атомній станції, поглибити знання здобувачів освіти про неї; виховувати
особисту стурбованість кожного за все, що відбувається навколо, вчити сприймати
чужу біду, чужий біль, як свої власні.
В ніч з 25 на 26 квітня 1986 року
час уже став далеко не мирним, а бойовим і аварійним. Біда відгукнулась болем у
серцях мільйонів людей. Наша країна вперше відчула на собі таку грізну силу, як
ядерна енергія, що вийшла з-під контролю. Відважними і героями, як відомо, не
народжуються. Ними стають. Справжніми
героями стали Віктор Кібенко і Володимир Правик.
Немає, мабуть, в Україні такого місця,
яке б не було пов’язане з горем Чорнобиля. Комусь довелось стати в ряди тих,
хто ліквідував наслідки аварії, комусь – рятувати життя і здоров’я потерпілих,
інші – просто допомагали і матеріально, і морально.
Чорнобиль – це історія. Ми повинні не
тільки пам’ятати про це, але все робити
для того, щоб трагедія не повторилась. Всі ми повинні відповідати за свої
вчинки, не бути байдужими і безвідповідальними. Я впевнена, що пройде небагато часу і на Чорнобильській землі буде лунати дитячий сміх, будуть квітнути яблуневі та вишневі садки.
Немає коментарів:
Дописати коментар